У більшості західних, Житомирській, Сумській, Дніпропетровській та східних областях 20 квітня можливі сильні заморозки у повітрі 0-3 градуси, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій, посилаючись на дані Укргідрометцентру.

«По Києву вночі 20 квітня на поверхні ґрунту заморозки 0-2° (I рівень небезпечності, жовтий). По Київській області вночі 20 квітня на поверхні ґрунту заморозки 0-5° (I рівень небезпечності, жовтий)», – зазначається на сайті відомства.

Водночас, застерігають у ДСНС, у зв’язку з відлигою, 20-21 квітня у високогір’ї Івано-Франківської та східної частини Закарпатської областей зберігається значна сніголавинна небезпека (3 рiвень).

За прогнозом Українського гідрометцентру, попри заморозки, загалом по Україні вдень 20 квітня зберігатиметься суха прохолодна погода, повітря прогріється до 11-15 градусів тепла, а на заході – до 20 градусів тепла. 
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі повідомляє про 10 зафіксованих випадків порушень режиму припинення вогню за минулу добу станом на 7 ранку.

За цією інформацією, обстрілів зазнали українські позиції поблизу Павлополя, Водяного, Пищевика, Лебединського, Верхньоторецького, Авдіївки, Опитного та Новоселівки-2 на Донеччині, а також поблизу Майорська та селища Золоте-4 на Луганщині. Інциденти біля Павлополя та Авдіївки, зокрема, зафіксовані вже протягом цієї доби.

Як повідомляє штаб, загиблих і поранених серед українських військових немає.

Угруповання «ЛНР» повідомляє про 5 обстрілів своїх позицій за добу, ранкових даних від представників угруповання «ДНР» наразі немає.

На Донбасі від 8 березня діє новий режим тиші, про який домовилися на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську. Цього разу, як і раніше, перемир’я не дотримується і порушувалося відразу в перші години після проголошення.

Цими днями були перемовини у Мінську про ще одне перемир’я, приурочене до хритиянського Великодня. Консенсусу, однак, наразі не досягнуто. 

Вчора чинний голова ОБСЄ та міністр закордонних та європейських справ Словаччини Мірослав Лайчак висловив глибокий жаль, що Тристороння контактна група у Мінську та її робоча група з питань безпеки не змогли домовитися вчора про «Великоднє перемир’я» та закликав до продовження переговорів.

Раніше на підтримку запровадження великоднього перемир’я висловилисяпрезидент України Петро Порошенко і канцлерка Німеччини Анґела Меркель.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

Опівночі починається «день тиші» напередодні другого туру виборів президента України, коли заборонена агітація за будь-кого з кандидатів.

Згідно з частиною 2 статті 57 закону «Про вибори президента України», передвиборна агітація закінчується о 24-й годині останньої п’ятниці перед днем виборів.

Стаття 58 цього закону серед форм виборчої агітації визначає, зокрема, «оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень», а також «проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії – суб’єкта виборчого процесу чи кандидата на пост президента України, а також оприлюднення інформації про таку підтримку».

Раніше сьогодні відбулися дебати між кандидатами Володимиром Зеленським та Петром Порошенком. 

Читайте більше: «Конкурс капітанів»: перші реакції соцмереж на дебати Порошенка й Зеленського

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.

Проголосувати на дільницях можна буде з восьмої ранку до восьмої вечора. 
…

Журналісти проекту Bihus.Info оприлюднили частини Telegram-переписки працівників передвиборчого штабу кандидата в президенти Володимира Зеленського. За словами голови проекту Дениса Бігуса, листування йому передали самі члени штабу Зеленського.

«Це настільки злив, що до нього додавалася навіть методичні рекомендації по використанню, які пішли у смітник одразу, щойно ми над ними відсміялися. Але водночас, листування правдиве, важливе і цікаве», – заявив він у вступі до розслідування.

Згідно з висновками розслідування, адвокат Ігоря Коломойського не лише консультує штаб Зеленського з юридичних питань, як раніше заявляли прибічники кандидата, а й відповідає за медіа.

Як стверджують журналісти, у листопаді 2018 співробітник штабу Зеленського Олександр Корнієнко написав продюсеру «Студії Квартал 95» Сергію Трофімову, що Богдан займається «медіа-офісом».

Читайте також: МОЗ України вказало на маніпуляцію в словах експерта з команди Зеленського

«Я зрозумів, чим займається Богдан. Нарешті. Це той самий медіа-офіс, із окремим бюджетом, управлінням і повноваженням. Що теж непогано. Є певна проблема, що він не все генерує у відповідності до загальної лінії в голові Вови», – йдеться в повідомленні.

Загалом автори розслідування – Максим Опанасенко, Марія Землянська і Дар’я Степанова – стверджують, що в штабі Зеленського існують чотири групи впливу: «Квартал» (керують бізнес-партнери Зеленського Сергій і Борис Шефіри), «Дядя» (під керівництвом Андрія Богдана), «Нижні» (яку очолює юрист Сергій Нижний) і «Регіони» (на чолі з Іллею Павлюком).

«За президентства Януковича Павлюк «засвітився» помічником нардепа Ігоря Калєтніка. Головна функція Павлюка в штабі Зеленського – координація і фінанси регіональних представників Зе-команди. Наприклад, пошук фізичних осіб-підприємців зі стабільним доходом та без боргів для поповнення через них виборчого фонду або ж контроль на місцях», – стверджують розслідувачі.

Читайте також: НАЗК порахувало витрати кандидатів у президенти на агітацію за тиждень

Радіо Свобода звернулося до штабу Володимира Зеленського з проханням прокоментувати ці твердження.

Напередодні 18 квітня Володимир Зеленський представив свою команду експертів в ефірі програми «Право на влад» каналу «1+1». Серед представлених ним людей не було тих, на кому фокусується розслідування програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.​
…

Експерт із питань охорони здоров’я в команді кандидата в президенти України Володимира Зеленського Євген Комаровський маніпулює, коли говорить про «100 тисяч жителів країни» хворих на кір, пише прес-служба Міністерства охорони здоров’я України.

У відомстві уточнили, що близько 100 тисяч людей захворіли на кір не зараз, а за весь період з початку спалаху хвороби восени 2017 року.

«Вакцинація насправді є питанням національної безпеки. Особливо гостро це питання постає в умовах спалаху кору. У більшості країн світу, в яких фіксують спалах кору, громадськість чинить тиск на людей, які свідомо, без медичних причин відмовляються від щеплень і ставлять під загрозу життя тисяч інших людей», – заявили в МОЗ.

У відомстві підкреслили, що разом з урядом і лікарською спільнотою роблять «систематичні кроки, щоби ліквідувати бар’єри для вакцинації і зупинити спалах кору в країні». Серед них – посилена імунізація всіх груп дітей та безоплатна імунізація дорослих, які належать до груп ризику.

За даними МОЗ, минулого тижня на кір захворіли 2 279 людей – 1204 дорослих та 1 075 дітей.

Кір – надзвичайно заразне інфекційне захворювання, що передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час чхання, кашлю або розмови хворого. Вірус кору може жити в повітрі й на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Дев’ять із десяти невакцинованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені. Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг і призвести до серйозних ускладнень – пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку (енцефаліту), а також до інвалідності та смерті.

Специфічного лікування від кору немає. Єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – вакцинація.
…

У НБУ занепокоєні якістю розгляду судових справ в Україні, що «можуть призвести до втрат коштів платників податків та ризиків для банківської та фінансової стабільності країни»
…

Міністерство юстиції планує звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів з приводу пришвидшення кваліфікаційного оцінювання суддів перших інстанцій – про це очільник міністерства Павло Петренко заявив на засіданні Ради національної безпеки і оборони, присвяченому рішенню Окружного адміністративного суду щодо незаконності націоналізації «Приватбанку».

«Окружний адміністративний суд міста Києва на сьогоднішній день є не реформований, тобто це перша інстанція. Ми провели в рамках судової реформи фактичну реформацію Верховного суду, апеляційних інстанцій, і ми бачимо, що такі тривожні сигнали доходять саме з перших інстанцій, які мають прямий контакт із громадянами», – сказав Петренко.

Він нагадав, що Окружний адміністративний суд також свого часу виносив і інші резонансні рішення, серед них – про відсторонення від виконання обов’язків міністра охорони здоров’я Уляни Супрун.

Читайте також: Не лише Супрун: які справи Окружного суду міста Києва дивували суспільство?

«На всі ці рішення ми давали жорстку юридичну оцінки, подавали скарги на дії суддів, але я думаю, що необхідно приймати комплексне рішення, і в мене пропозиція до учасників наради звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії з проханням, пропозицією пришвидшити з їхнього графіку процес кваліфікаційного оцінювання суддів перших інстанцій і цього конкретного суду для того, щоб ми все ж таки отримали новий суд, новий склад суддів, тих суддів, які пройдуть професійне оцінювання і оцінку доброчесності», – запропонував міністр.

Він додав, що Міністерство юстиції має право звернутися до ВККС із такою пропозицією, не втручаючись у роботу комісії, і попросив учасників засідання підтримати її, «щоб цей суд і планово адміністративні суди по всій країні були включені до процесу реформування і професійного оцінювання».

Читайте також: НБУ: в разі націоналізації «Приватбанку» ФГВ муситиме виплатити вкладникам 100 мільярдів гривень

18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку».

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею»опубліковані Національним банком України дані.
…

У представництві Євросоюзу в Україні прокоментували рішення суду, яке визнає націоналізацію «Приватбанку» незаконною.

У дипломатичній місії нагадали, що націоналізація відбувалася за підтримки міжнародних партнерів і, хоча уряд мусив докапіталізувати банк на понад 155 мільярдів доларів, це рішення пішло на користь фінансовій системі.

«Це (націоналізація – ред.) забезпечило довгострокову життєздатність «ПриватБанку», захистило гроші мільйонів українських громадян і зміцнило економічне здоров’я країни. У цьому контексті ми вітаємо реформу корпоративного управління «ПриватБанку» на чолі з незалежною наглядовою радою, а також трансформацію її бізнес-моделі, що вже призвело до посилення ефективності та стабільності всієї банківської системи», – йдеться в заяві.

Як йдеться в повідомленні, міжнародні партнери «будуть уважно стежити за розвитком подій».

Також представники ЄС додали, що прокуратура повинна використовувати висновки доповіді компанії Kroll, яка проводила аудит банку після його націоналізації.

«Прокуратура та суд повинні повністю використати висновки розслідування Kroll, яке замовив Національний банк України», – йдеться в заяві європейських дипломатів.

Тим часом у Києві триває засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене ситуації навколо «Приватбанку».

Раніше 18 квітня стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку».

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею»опубліковані Національним банком України дані.
…