Верховний суд Білорусі оприлюднив список їх понад 500 людей, затриманих за час протестів з вечора 9 серпня і засуджених до адміністративного арешту. Деяким суди давали 4 дні арешту, деяким – 25 діб, але найпоширеніший термін покарання – 15 діб арешту.

Це перші підтверджені владою Білорусі дані про заарештованих, і стосуються ці відомості лише тих, чиї справи розглядалися в судах Мінська. Раніше міністерство внутрішніх справ лише повідомляло про більш як 7 тисяч затриманих за останні кілька діб, більш як половина цих людей були затримані саме в столиці Білорусі. Родичі затриманих досі не отримували жодної інформації про те, де утримують їхніх дітей і чоловіків, також у спецприймальниках не приймали передачі для арештантів.

У списку є прізвище нападника білоруського футбольного клубу БАТЕ Антона Сороки: його також затримали в Мінську. Прізвище написане неправильно, але ім’я та дата народження футболіста збігаються з тими, які є в його документах. У списку зазначено, що Сорока отримав 7 діб арешту.

У списках також багато затриманих 2000 і навіть 2001 років народження. Правозахисники і родичі затриманих раніше відзначали, що спецпризначенці та інші силовики затримували багато молоді.

На президентських виборах, за офіційними даними, опозиційна кандидатка Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко – 80,08%. При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахованих голосах на 19 виборчих дільницях у Тихановської було 79,69%. Її виборчий штаб не визнав офіційні підсумки голосування.

Після оголошення результатів виборів у Мінську й інших містах Білорусі почалися акції протесту. Силовики жорстко розганяють демонстрантів, б’ючи їх і застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. Всього за чотири дні затримано близько 7 тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома. МОЗ повідомляє, що в лікарні доправили понад 250 осіб. Родичі заарештованих повідомляли, що багатьох жорстоко били, часто без приводу, і не давали їм в спецприймальниках їжі і води.

 
…

Сотні людей зібралися 13 серпня під стінами посольства Білорусі в Києві на знак підтримки мирних протестувальників у Мінську й інших білоруських містах, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 

Організатором акції виступила правозахисна організація Amnesty international. 

Люди принесли із собою плакати, білоруську символіку та муляж поліцейських щитів. 

Активісти запалили димову піротехніку (біло-червоно-білий дим), скандуючи «Живе Білорусь» і закликали припинити міліцейське насильство проти протестувальників у Білорусі.

Крім того, на акції були присутні народні депутати від партії «Голос». Зокрема, Інна Совсун заявила, що її політична сила почала процес реєстрації проєкту постанови Верховної Ради про невизнання виборів у Білорусі і буде вимагати скликання позачергового засідання парламенту з цього приводу.

На даний час у Верховній Раді немає зареєстрованих проєктів постанов щодо ситуації в Білорусі.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.

 
…

Білоруська влада має повністю виконувати свої міжнародні зобов’язання і не порушувати права людини, заявив 13 серпня голова Парламентської асамблеї ОБСЄ Ґіорґі Церетелі.

Як ідеться в повідомленні пресслужби, він зазначив, що «репресії та переслідування опонентів є неприйнятними і порушують принципи ОБСЄ». Церетелі закликав сторони до деескалації напруженості та діалогу.

Чинний голова ПА ОБСЄ нагадав, що як держава-учасниця ОБСЄ Білорусь має поважати права на мирні зібрання та свободу слова.

«Я закликаю владу забезпечити дотримання цих прав і свобод і звільнити тих, хто був незаконно затриманий останніми днями», – наголосив Церетелі.

Він також висловив стурбованість повідомленнями про відключення інтернету в Білорусі, блокування соціальних мереж та «напади на представників ЗМІ».

«Фізичний напад на журналістів, блокування доступу до інформації та жорстоке поводження із затриманими є серйозним порушенням міжнародних зобов’язань», – відзначив голова ПА ОБСЄ.

На президентських виборах, за офіційними даними, Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко – 80,08%. При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахованих голосах на 19 виборчих дільницях у Світлани Тихановської було 79,69%. Її виборчий штаб не визнав офіційні підсумки голосування.

Після оголошення результатів виборів у Мінську й інших містах Білорусі почалися акції протесту. Силовики жорстко розганяють демонстрантів, б’ючи їх і застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. Всього за чотири дні затримано близько 7 тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома. МОЗ повідомляє, що в лікарні доправили понад 250 осіб. Родичі заарештованих повідомляли, що багатьох жорстоко били, часто без приводу, і не давали їм в спецприймальниках їжі і води.

 
…

Зустріч Тристоронньої контактної групи в Мінську відбудеться 18 серпня, повідомив президент України Володимир Зеленський. Про це він розповів, виступаючи перед журналістами в Борисполі.

«Зустріч буде вже в новому форматі під головуванням Леоніда Макаровича Кравчука. Одне з головних питань – продовження режиму тиші і питання обміну. Ми до ОБСЄ вже в цьому форматі передали новий список, ОБСЄ підтвердила вже список на обмін, там більше ста людей. Зараз ми чекаємо з тієї сторони, що вони теж нададуть свій погоджений список. Потім ОБСЄ повинна визначитися в нашому форматі, Україна-Росія-ОБСЄ, коли може технічно вже проводитися обмін», – заявив президент, не уточнивши, кого саме має на увазі під «тією стороною».

Окрім обміну, за його словами, ТКГ планує обговорити питання розмінування та безпеки. Він додав, що поки не знає, чи вплинуть на засідання групи протести проти результатів виборів у Білорусі.

Зеленський повторив заяву міністра закордонних справ Дмитра Кулеби про трьох громадян України, яких затримали в Мінську. Він зазначив, що зараз українська сторона веде переговори, добиваючись повернення затриманих, і порадив українцям утриматися від поїздок до Білорусі.

«Зараз ведуться перемови, ми наполегливо хочемо, щоб нам повернули наших громадян в Україну. Через ту складну ситуацію – складну, я дуже хочу, вірю в це, ми з вами проходили в Україні такі ситуації, хочеться, щоб не було смертей і постраждалих, щоб влада знаходила діалог зі своїм, саме своїм суспільством. Але поки що те, що ми з вами бачимо – що там складна, нестабільна, серйозна ситуація. Я б зараз радив українцям через ті випадки, що наші люди були затримані там, утриматися від поїздок до Білорусі, поки не встановиться більш безпечна ситуація», – зазначив президент.

Читайте також: У Мінську жінки знову стали у «ланцюг солідарності» проти насильства​

Він додав, що, окрім посольства, Київ має «окремих представників, яким надали можливість окремого спілкування» в переговорах щодо повернення українських громадян.

Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що вже на той час у Білорусі затримали дев’ять українців і побили українського фотокореспондента.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, силовики затримали чи й побили ще кількох іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.

 
…

Армія оборони Ізраїлю завдала ударів по об’єктах радикального палестинського руху «Хамас» у смузі Газа. Це стало відповіддю на запуск повітряних куль з вибухівкою з Гази в бік Ізраїлю.

Бойові вертольоти і танки обстріляли комплекс військово-морських сил «Хамас», підземні комунікації та спостережні пости, йдеться у заяві ізраїльських військових.

Палестинська преса повідомляє про пошкодження житлових будинків у Газі. Постраждалих немає.

Ізраїльські ЗМІ вранці 13 серпня повідомили, що міністр оборони країни Бені Ганц розпорядився припинити поставки палива в Газу. На кордоні з сектором Ізраїль почав розгортати додаткові батареї системи ППО «Залізний купол».

Ісламістський рух «Хамас» контролює смугу Газа. Організація визнана терористичною в країнах Євросоюзу, США, Канаді, Ізраїлі та Великій Британії (бойове крило).
…

У Мінську вранці 13 серпня знову проходять акції солідарності з затриманими під час протестів проти результатів президентських виборів. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Жінки з квітами в руках, білому одязі і з білими стрічками встали у «ланцюг солідарності» на кількох вулицях і проспектах білоруської столиці. Водії автомобілів сигналять їм на знак підтримки.

До них приєдналися медики 1-ої міської лікарні

Напередодні акції жінок проти жорстких розгонів міліцією учасників протестів відбулися у кількох містах Білорусі. У Мінську близько 250 жінок вишикувалися в ланцюг зі словами «Припиніть нас бити! Нам просто потрібен правильний підрахунок голосів!»

У Білорусі 9 серпня, після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента, почалися протести, які тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно; також повідомляють про смерть принаймні ще однієї людини – вже в лікарні після побиття силовиками.

Країни Заходу, зокрема США, а також ЄС різко засуджують дії влади Білорусі і вимагають припинення насильства і початку конструктивного діалогу з суспільством, а в іншому разі погрожують санкціями проти офіційного Мінська.
…

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до російського закону, відомого як закон про іноземних агентів, який влада Росії використовує для обмежень і утисків незалежних громадських об’єднань і засобів інформації, зокрема й таких, як Радіо Свобода чи «Голос Америки».

Помпео пояснив, які можливості розглядають США у зв’язку з тим, що Росія, попри різку критику й засудження цього закону, не відступає від своїх позицій щодо нього.

«Я ніколи не забігаю наперед із рішеннями, які ми ухвалюємо. Але ми уважно стежимо за ситуацією. Як ви сказали, ми засудили цей закон. Ми також наклали на Росію велетенські санкції через інші елементи її згубної діяльності. Ми продовжуємо стежити за ситуацією. Ми сподіваємося, що решта світу підтримає нас у цьому. Ми сподіваємося, що до нас приєднаються в цьому ті держави, в яких цінують свободу преси, а незалежні журналісти можуть ставити запитання, навіть якщо це часом не подобається лідерам цих країн. Ми вважаємо, що можемо вчинити реальний тиск і переконати (Росію), що дозволити свободу преси – правильна річ. Ми знаємо, що історично це було не так, але ми будемо домагатися цього, далі працювати заради цього і співпрацювати з нашими партнерами, наприклад, Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, щоб донести нашу позицію, щоб сказати, що ми просто просимо справедливості для народу Росії, як і для людей усього світу, щоб у них був надійний і вчасний доступ до правдивої інформації», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода, 12 серпня.

Закон про «іноземних агентів» ухвалили в Росії в 2012 році. Згідно з документом, будь-яка некомерційна організація або громадський рух можуть бути внесені в список таких агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. При цьому критерії, за якими визначається саме «політична діяльність», у законі чітко не визначені. 2019 року в Росії були ухвалені закони, що дозволяють визнавати «іноземними агентами» також засоби інформації і окремих громадян.

Організації й особи, що потрапили в реєстр, мають, зокрема, періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також вказувати в своїх публікаціях, що вони є «іноземним агентом». Порушникам, які не вказують у своїх матеріалах, що вони є «іноземними агентами», загрожують великі штрафи, а фізичним особам і арешти терміном до 15 діб. Наприкінці 2019 року також був ухвалений закон, що передбачає посилення покарання за порушення для ЗМІ – «іноземних агентів».

Міністерство юстиції США внесло до переліку «іноземних агентів» і Радіо Свобода й низку його регіональних проєктів, які працюють на території Росії й окупованого нею українського Криму. Також «іноземними агентами» тепер можуть визнавати і їхніх журналістів і дописувачів.

У січні 2020 року Російська служба Радіо Свобода була змушена зареєструватися в Росії як «іноземний агент».

І первісний закон, і подальші зміни до нього викликали різку критику в міжнародній спільноті, зокрема і в США.
…

На статую Жанни д’Aрк в Парижі, на площі Помпіду, повісили біло-червоно-білий прапор – один з історичних національних символів білорусів, з яким в ці дні у самій Білорусі виходять на акції протесту.

Знімок опублікувала у твітері російська служба Бі-бі-сі. Хто повісив на пам’ятник прапор, ЗМІ не уточнює. На постаменті також з’явився напис: «Free Belarus».

У середу президент Франції Еммануель Макрон висловив «вкрай серйозне» занепокоєння ситуацією у Білорусі і насильством щодо учасників масових протестів.

У Білорусі 9 серпня, після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента, почалися протести, які тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно; також повідомляють про смерть принаймні ще однієї людини – вже в лікарні після побиття силовиками.

Країни Заходу, зокрема США, а також ЄС різко засуджують дії влади Білорусі і вимагають припинення насильства і початку конструктивного діалогу з суспільством, а в іншому разі погрожують санкціями проти офіційного Мінська.
…