Ukrap


your ad here
Posted by Ukrap on

ЦВК Білорусі не зареєструвала кандидатом у президенти заарештованого Бабарика

Центральна виборча комісія Білорусі на засіданні 14 липня відмовилася реєструвати Віктора Бабарика кандидатом у президенти, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Причиною такого рішення в ЦВК назвали незадекларовану власність в офшорах. Ці дані комісія отримала від Комітету держконтролю Білорусі.

Віктор Бабарико, колишній голова правління «Білгазпромбанку», вважався найбільш серйозним потенційним опонентом незмінного вже 26 років глави держави Олександра Лукашенка на майбутніх виборах. Деякі неофіційні опитування громадської думки показували, що за Бабарика готові голосувати до половини всіх виборців.

 

Після початку президентської кампанії Бабарико та члени його ініціативної групи разом із сином були поміщені в СІЗО. Політика та його соратників звинувачують у відмиванні грошей, ухиленні від сплати податків і пропонуванні хабаря.

your ad here
Posted by Ukrap on

Український фільм «Мої думки тихі» вийде на HBO Europe – Держкіно

Український фільм «Мої думки тихі» восени вийде на HBO Europe, повідомило Державне агентство з питань кіно.

За словами продюсерів стрічки Дмитра Суханова та Алли Бєлої, контракт міжнародного сейлз-агента Reason8 Films (Велика Британія) був підписаний ще навесні, але тільки зараз завершився етап передачі всіх матеріалів стрічки згідно з міжнародними стандартами компанії HBO.

Стрічку режисера Антоніо Лукіча вперше показали 4 липня 2019 року в секції East of West 54-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах, де фільм отримав Спеціальну нагороду журі.

В Україні кінофестивальна прем’єра стрічки відбулася під час 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Там фільм отримав приз глядацьких симпатій, премію FIPRESCI за найкращий український фільм, премію за найкращу акторську роботу (Ірма Вітовська-Ванца) та спеціальну згадку журі (Андрій Лідаговський).

У травні фільм «Мої думки тихі» здобув перемогу в номінації «Найкращий фільм» під час церемонії вручення четвертої національної кінопремії України «Золота Дзиґа».

 

your ad here
Posted by Ukrap on

НБУ послабив гривню ще на 7 копійок щодо долара – довідковий курс

Національний банк України опівдні 14 липня оприлюднив довідкове значення курсу 27 гривень 16 копійок за долар, це на 7 копійок більше за офіційний курс на сьогодні. Днем раніше регулятор послабив національну валюту на 14 копійок щодо долара.

За даними Finance.ua, на українському міжбанківському валютному ринку торги станом на 12:15 відбуваються на рівні 27 гривень 14–16,5 копійки за долар.

«Нічого поки так і не змінюється в розумінні ситуації навколо посади голови Нацбанку. І хоча коло претендентів поступово звужується, остаточної ясності немає. Це створює певну нервовість на ринку», – вказують експерти сайту «Мінфін», які відстежують перебіг подій на ринку.

У широкому коридорі 26,5–27 гривень за долар національна валюта перебувала понад два місяці – від кінця квітня до початку липня. Зроблена 1 липня заява ексголови НБУ Якова Смолія про відставку через політичний тиск на нього спричинила зростання котирувань до 27 гривень 20 копійок за долар і навіть вище. Упродовж кількох торгових сесій ситуація стабілізувалася, але зараз котирування знову стали вищими за 27 гривень за долар.

your ad here
Posted by Ukrap on

Росія та США обговорюють ідею проведення саміту «ядерної п’ятірки»

Держсекретар США Майк Помпео 13 липня обговорив ідею проведення саміту п’яти постійних членів Ради безпеки ООН із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.

У заяві Держдепартаменту йдеться про те, що під час телефонної розмови Помпео і Лавров обговорили «проведення в найближчому майбутньому саміту п’яти країн-постійних членів Ради безпеки ООН на відзначення 75-річчя створення ООН».

Президент Росії Володимир Путін неодноразово закликав до проведення саміту так званої «ядерної п’ятірки» – Росії, Сполучених Штатів, Китаю, Великої Британії та Франції. За словами президента Росії, п’ятірка країн-засновниць ООН має дати приклад для збереження миру. Досі ця ідея не отримувала публічної підтримки в західних столицях.

У заяві Держдепартаменту нічого не говориться про ставлення до цієї ініціативи інших постійних членів Ради безпеки ООН. Раніше президент США Дональд Трамп заявив про намір запросити Володимира Путіна на саміт «Групи семи», який мав відбутися в США, однак кілька членів групи виступили з критикою цієї ідеї.

Під час телефонної розмови Майка Помпео і Сергія Лаврова, як повідомляє Держдепартамент, також обговорювалися інші питання, що становлять обопільний інтерес, включаючи Афганістан. Майк Помпео також порушив питання про безпеку виборів у Сполучених Штатах.

your ad here
Posted by Ukrap on

Українці біля парламенту Італії вимагали справедливого суду для солдата Марківа

У Римі біля стін італійського парламенту 13 липня відбулася акція з вимогою справедливого судового процесу на стадії апеляції для українського військового Віталія Марківа, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Серед учасників – кілька десятків представників української громади, батьки засудженого солдата, дипломати та італійський правозахисник. Акція була присвячена річниці вироку Марківу, котрого 12 липня минулого року суд присяжних міста Павії засудив до 24 років ув’язнення. Присяжні визнали його причетним до загибелі італійського репортера на Донбасі шість років тому.

Читайте також: Денісова заявляє, що Марків не може отримувати медичну допомогу​

«Солідарність із Віталієм Марківим!», «Незалежний суд без впливу російської пропаганди!», «Солдат Марків несправедливо перебуває в тюрмі без жодного доказу. Чому?», скандували маніфестанти. У виступах учасників лунали заклики і сподівання, що суд другої інстанції в Мілані «виправить помилки» павійських присяжних, проаналізує аргументи захисту та визнає старшого сержанта Нацгвардії України непричетним до трагічного випадку біля Слов’янська 24 травня 2014 року. Тоді на окупованій бойовиками території внаслідок стрілянини загинули фотограф Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов.

«Ми жодним чином не виступаємо проти родини загиблого Роккеллі. Але ми переконані, що на суді не представили жодного доказу залучення Марківа до інциденту. Закликаємо уважно читати мотиваційну частину вердикту суду, який, на жаль, не взяв до уваги ключові докази адвокатів захисту. Нас вразило, чому суд Павії одразу шукав винних у лавах законних військових формувань України, а не серед нерегулярних угруповань проросійських бойовиків, які, можливо, мали на меті убити Андрія Миронова, ворога Володимира Путіна?» – сказав під час виступу голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький.

 

Перелічивши основні критичні, на його думку, пункти вердикту, активіст висловив впевненість, що Віталія Марківа звільнять.

«Віримо, що це зробить суд в Італії, а не Європейський суд з прав людини», – додав Городецький.

Маніфестацію підтримали італійські партії «Більше Європи» та «Італійські радикали».

Учасники акції також закликали італійську медіаспільноту докладніше зацікавитися «дивною справою Марківа» і висвітлювати громадськості також іншу точку зору, зокрема позицію захисту солдата, а не лише тези обвинувачення і судового рішення. Попри розіслані до італійських медій анонси події, жодного представника місцевої преси на заході не було.

Критики вердикту вважають, що на рішення присяжних вплинула російська дезінформація у медіа довкола процесу і під час самого суду, коли присяжні брали до уваги фейкові документи російських пропагандистських ресурсів.

«В очікуванні розгляду справи в апеляційному суді присяжних Мілана важко говорити, чи щось змінилося за цей рік після вироку. У травні з’явилася дуже негативна стаття у тижневику видання La Repubblica. Гадаю, те, як висвітлює справу преса, більше впливає на суддів, ніж дипломатичні зусилля, які, звісно, потрібні. Головне, щоб суд другої інстанції повністю звільнився від дезінформаційних кліше», – зауважив у коментарі для Радіо Свобода Антоніо Станґо, голова італійської Федерації з прав людини.

Тиражні видання Італії поширюють тезу, що суд присяжних Павії вироком Віталію Марківу поновив принцип права про заборону убивства цивільних і покарав убивць журналістів, які виконували професійний обов’язок на війні.

 

30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі. Він перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017.

Марків перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд назвав причетним до умисного вбивства двох іноземних громадян на війні біля Слов’янська 24 травня 2014 року.

Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов. Унаслідок того ж інциденту зазнав поранень французький репортер Вільям Руґелон, який був разом із загиблими.

Читайте також: Справа солдата Марківа й України: рік після вироку в Італії​

Суд присяжних міста Павії, який виніс вирок, стверджує, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів із боку Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цих цивільних і передавав інформацію побратимам.

Сторона захисту солдата відстоює версію, що група репортерів потрапила під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин.

Адвокати захисту оскаржили вирок і подали заяву до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції.

Київ категорично не погоджується з рішенням суду і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ.

your ad here
Posted by Ukrap on

Суд у Києві оголосив вирок колишньому «міністру Криму»

Дніпровський районний суд Києва 13 липня засудив до 10 років тюрми колишнього голову російського «Міністерства охорони здоров’я» анексованого Криму Петра Михальчевського, якого звинувачують у державній зраді, але одразу ж його виправдав. Про це з зали суду повідомив кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу (державна зрада – ред.) і призначити йому покарання за цей злочин у вигляді 10 років позбавлення волі. Визнати невинним у висунутому обвинуваченні в скоєнні кримінального злочину, передбаченого частиною 2 статті 110 Кримінального кодексу (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України – ред.) і виправдати його в зв’язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 110 Кримінального кодексу», – повідомила суддя Мирослава Марченко.

Читайте також: Проблеми на адмінкордоні Криму: з чим зіштовхуються при виїзді з півострова та на зворотному шляху​

На засіданні суду 9 липня Михальчевський виступив з останнім словом.

Раніше повідомлялося, що Михальчевському хочуть призначити покарання у вигляді 13 років позбавлення волі.

З 8 січня 2018 Петро Михальчевський перебував під вартою: спочатку він утримувався в слідчому ізоляторі Херсона, влітку його перевезли до київськогоо СІЗО.

У червні минулого року розслідування у справі екс-міністра було завершене. 9 липня минулого року суд перевів Михальчевського з ізолятора під домашній арешт.

Читайте також: ОГП розслідує поїздку депутатів ОПЗЖ до Москви за статтею «державна зрада»​

Петро Михальчевський обіймав посаду міністра охорони здоров’я Криму з 27 лютого по 10 червня 2014 року в підконтрольному Росії уряді. Прокуратура Автономної республіки Крим вважає, що тим самим він скоїв діяння, передбачені статтею 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність) і статтею 111 (державна зрада).

Сам Михальчевський визнав, що працював міністром охорони здоров’я, але не вважає це держзрадою. Він обґрунтовує це тим, що його обирала на пост Верховна Рада АРК відповідно до законодавства України.

your ad here
Posted by Ukrap on

Від початку доби бойовики на Донбасі 11 разів порушили режим припинення вогню – штаб

Від початку поточної доби, 13 липня, бойовики на Донбасі 11 разів порушили режим припинення вогню. Про це повідомили у штабі операції Об’єднаних сил.

«Ворог продовжує нехтувати вимогами Мінських домовленостей і застосовує заборонені зразки озброєння», – мовиться у повідомленні.

Двоє українських військових внаслідок обстрілів загинули.

Зазначається, що на ділянках розведення №1, №2 та №3 обстрілів не зафіксовано.

 

У незаконних збройних угрупованнях «ЛДНР» не звітують про перебіг бойових дій протягом доби.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

your ad here
Posted by Ukrap on

Афганістан: таліби напали на штаб розвідки, щонайменше 11 людей загинули

Група бойовиків екстремістського угруповання «Талібан» атакувала офіс Національного директорату безпеки Афганістану, вбивши щонайменше 11 людей і поранивши десятки інших, переважно цивільних.

На вході в офіс установи бойовики підірвали автомобіль із вибухівкою в місті Айбак у північній провінці Саманган, після чого штурмували будівлю.

Губернатор провінції Абдул-Латіф Ібрагімі повідомив афганській службі Радіо Свобода, що в ході стрілянини, яка почалася в будівлі, вбиті всі четверо нападників. Інші 11 загиблих – співробітники Директорату.

За словами Ібрагімі, в ході нападу поранення отримали 63 людини, більшість із них – цивільні.

Читайте також: Пентагон: дані про російські винагороди талібам за вбивство американців в Афганістані не підтверджуються​

«Талібан» неодноразово влаштовував такі багатоетапні атаки на урядові об’єкти в містах. Цього разу він також взяв на себе відповідальність за атаку через речника угруповання Забінуллу Муджагіда.

Останніми днями таліби посилили напали в північній частині Афганістану.

Напередодні, зранку 12 липня, стався ще один напад у районі Пато в провінції Дайкунді. Речник губернатора провінції Аббас Кам’яр заявив, що під час сутичок загинули 12 бойовиків і четверо військових.

Президент Ашраф Гані 6 липня заявив, що спалах насильства становить «серйозну загрозу» для мирних переговорів із «Талібаном».