У Європі закликали Туреччину бути розважливою при втіленні конституційних змін, фактично затверджених на референдумі раніше в неділю.

Європейська комісія, виконавчий орган Європейського союзу, до якого прагне вступити Туреччина, заявила, що влада в Анкарі має досягти найвищого можливого консенсусу в суспільстві при втіленні цих змін.

При цьому в Єврокомісії додали, що чекають на оцінку міжнародних спостерігачів щодо підготовки і проведення референдуму, а також детальніших даних про порушення, що, за деякими твердженнями, відбулися на референдумі.

Рада Європи, провідне європейське міждержавне правозахисне об’єднання, членом якого є й Туреччина, застерегло, що через незначну перевагу числа голосів прихильників змін над числом голосів супротивників керівництво Туреччини має дбайливо обміркувати свої наступні кроки.

Надзвичайно важливо забезпечити незалежність судової галузі влади відповідно до принципу верховенства права, мовиться в заяві генерального секретаря Ради Європи Турб’єрна Яґланна.

Тим часом Верховна виборча комісія Туреччини заявила, що учасники референдуму підтримали зміни. Як заявив голова комісії Саді Ґювен, голосів їхніх прихильників на 1 мільйон 250 тисяч більше, ніж голосів супротивників, і ті 600 тисяч голосів, що не пораховані на цей час, не зможуть змінити загального результату.

За останніми оприлюдненими на цей час результатами підрахунку голосів із 99,8 відсотка виборчих дільниць, 51,2 відсотка з них були за зміни, 48,8 відсотка проти. Таким чином, фактично результат референдуму вже очевидний: для схвалення змін потрібна проста більшість голосів учасників.

Іще до встановлення повних результатів президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав усіх, зокрема й союзників Анкари, поважати позитивний для нього результат референдуму про розширення повноважень голови держави, назвавши цей результат «історичним рішенням». Як заявив він, виступаючи перед прихильниками у Стамбулі, «вся країна тріумфує» після очевидного, хоча ще не остаточного і неофіційного результату референдуму. За його словами, критики, які прагнуть поставити під сумнів результат референдуму, «хай і не намагаються – все даремно». Ердоган заявив, що тепер Туреччина буде «рухатися вперед іще швидше й наполегливіше».

Перед цим прем’єр-міністр Біналі Йилдирим, виступаючи на мітингу прихильників влади у столиці Анкарі, теж оголосив перемогу влади на референдумі, хоча його результати ще не повні і неофіційні. Він назвав ці результати «найкращою відповіддю» призвідникам минулорічної спроби перевороту, курдським бойовикам-сепаратистам, а також усім іноземним силам, ворожим до Туреччини. За його словами, цей результат відкриває «нову сторінку в демократичній історії» країни.

Тим часом опозиція наголошує, що про результат референдуму не можна говорити, доки не завершиться розгляд планованих оскаржень.

Провідна опозиційна Республіканська народна партія заявила, що оскаржить дані з 37 відсотків дільниць для голосування. Як заявив заступник голови партії Ердаль Аксюнґер, число таких оскаржуваних результатів може зрости до 60 відсотків дільниць. За його словами, партія виявила близько 2,5 відсотків сумнівних голосів.

Так само до двох третин голосів планує оскаржити інша опозиційна сила, прокурдська Народно-демократична партія. У партійному твітері мовиться, що, за даними цієї партії, «маніпуляції склали від 3 до 4 відсотків».

Причиною стала зміна правил підрахунку голосів, запроваджена Верховною виборчою комісією останньої хвилі: за нею бюлетені без штампа дільничної виборчої комісії треба все одно вважати чинними, якщо не було прямих доказів їхнього внесення на дільницю ззовні.

На референдумі голосували щодо затвердження змін до Конституції, що мають на меті значно розширити повноваження президента і перетворити державу на президентську за формою урядування з нинішньої парламентської, що стало б найглибшою конституційною зміною від самого створення сучасної Турецької Республіки 1923 року.

У разі практично певного затвердження цих результатів чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган також отримає право з 2019 року ще двічі балотуватися на президентську посаду на наступні десять років, до 2029-го, бо його дотеперішнє президентство вже не буде рахуватися в обмеження у два терміни на посаді.

Зміни передбачають, що президент із нині переважного символічного голови держави перетворюється на потужного діяча, що має також сам створювати і очолювати уряд (посаду прем’єр-міністра пропоновано скасувати). До президента також мають перейти деякі нинішні повноваження уряду. Він також не буде змушений припиняти своє партійне членство, як то є нині.

Загалом 18 пунктів конституційних змін були винесені на голосування єдиним пакетом, що передбачало вибір відповіді «Так» чи «Ні» на запитання про схвалення цих змін.

Зміни мають набути чинності з часу обрання нових парламенту і президента в листопаді 2019 року, якщо чинний парламент не ухвалить провести позачергові вибори раніше.

Представники влади і владної Партії справедливості і розвитку заявляли, що зміни і запровадження сильного президентства мають забезпечити країні стабільність і розквіт і необхідні після минулорічної спроби перевороту і в час посилення нападів курдських сепаратистів і терактів інших екстремістських сил та за умов напливу біженців із сусідньої Сирії.

Більшість опозиційних партій була проти.

Критики заявляли, що їхні голоси проти змін нерідко придушувалися, в першу чергу тим, що їм не давали слова в державних, підконтрольних державі і провладних засобах інформації й іншими способами перешкоджали доносити свою позицію. Вони називали пропоновану нову систему влади «виборною диктатурою», в якій по суті не буде розподілу повноважень між гілками влади, бо вона залишить парламент без реальної законодавчої влади і без можливості дієво вимагати відповідальності президента в разі зловживань із його боку.

Схожі застереження висловлювали в Раді Європи, де також висловили сумнів, чи нові зміни не зруйнують принципу розподілу повноважень між гілками влади, систему стримувань і противаг між ними і незалежність судової системи, що, як наголосили в Раді Європи, є «передумовою для демократичного суспільства».

Міжнародні правозахисники називали пропоновані зміни велетенською загрозою для прав людини, принципу верховенства права і демократичного майбутнього Туреччини загалом, бо, за їхніми словами, ці зміни передбачають зосередження в руках Ердогана «необмеженої й безконтрольної влади».

А в Організації з безпеки і співпраці в Європі звернули увагу, що кампанія і саме голосування відбулися за умов чинного надзвичайного стану, що діє в Туреччині з часу невдалого перевороту в липні 2016 року і значно обмежив засадничі свободи людини.
…

Віце-прем’єр-міністр Білорусі Володимир Семашко заявив, що за результатами недавніх переговорів із Росією було домовлено, що ціна російського природного газу для його країни буде становити 129 доларів за тисячу кубічних метрів у 2018 році і 127 доларів у 2019-му.

В оприлюдненому нині інтерв’ю державному телеканалові «Білорусь-1» він наголосив, що ця ціна зафіксована і не буде залежати від кон’юнктури нафтового і газового ринку.

За його словами, якби таких домовленостей не вдалося досягти, то ця ціна була б близькою до 150 доларів за тисячу кубометрів. «Тому знижка істотна», – додав він.

Як сказав Семашко, йдеться про ціну, прив’язану до Ямало-Ненецького автономного округу – одного з газовидобувних регіонів Росії, – з застосуванням знижувальних коефіцієнтів.

Цього року Білорусь платить за російський газ по 142 долари США за тисячу кубометрів. 2016-го ця ціна становила 132 долари, але Білорусь вимагала знизити її до 73 доларів і почала переговори з Росією, що завершилися в четвер, 13 квітня. При цьому Білорусь відмовлялася платити за встановленими цінами і накопичила за ними понад 726 мільйонів доларів боргу за російський газ, погасити який урешті погодилася також тільки в четвер.

Білорусь, що має нерівні політичні й економічні відносини з Росією, формально перебуває з нею у складі спільної «союзної держави», створеної ще на початку 2000 року й на цій підставі домагається внутрішніх російських цін на російські енергоносії. Росія є прагне якнайглибше інтегрувати Білорусь у свою економічну і політичну систему й задля цього нерідко йде на неринкові преференції для Мінська.
…

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав усіх, зокрема й союзників Анкари, поважати позитивний для нього результат референдуму про розширення повноважень голови держави, назвавши цей результат «історичним рішенням».

Як заявив він, виступаючи перед прихильниками у Стамбулі, «вся країна тріумфує» після очевидного, хоча ще не остаточного і неофіційного результату референдуму.

За його словами, критики, які прагнуть поставити під сумнів результат референдуму, «хай і не намагаються – все даремно». Прихильники змін отримали 25 мільйонів голосів, а це на 1 мільйон 300 тисяч більше, ніж голосів супротивників, сказав він.

Ердоган заявив, що тепер Туреччина буде «рухатися вперед іще швидше й наполегливіше».

Перед цим прем’єр-міністр Біналі Йилдирим, виступаючи на мітингу прихильників влади у столиці Анкарі, теж оголосив перемогу влади на референдумі, хоча його результати ще не повні і неофіційні. Він назвав ці результати «найкращою відповіддю» призвідникам минулорічної спроби перевороту, курдським бойовикам-сепаратистам, а також усім іноземним силам, ворожим до Туреччини. За його словами, цей результат відкриває «нову сторінку в демократичній історії» країни.

Тим часом опозиція наголошує, що про результат референдуму не можна говорити, доки не завершиться розгляд планованих оскаржень.

Провідна опозиційна Республіканська народна партія заявила, що оскаржить дані з 37 відсотків дільниць для голосування. Як заявив заступник голови партії Ердаль Аксюнґер, число таких оскаржуваних результатів може зрости до 60 відсотків дільниць. За його словами, партія виявила близько 2,5 відсотків сумнівних голосів.

Так само до двох третин голосів планує оскаржити інша опозиційна сила, прокурдська Народно-демократична партія. У партійному твітері мовиться, що, за даними цієї партії, «маніпуляції склали від 3 до 4 відсотків».

Причиною стала зміна останньої хвилі правил підрахунку голосів, за якою бюлетені без штампа дільничної виборчої комісії треба все одно вважати чинними, якщо не було прямих доказів їхнього внесення на дільницю ззовні.

Наразі пораховано голоси учасників референдуму на 99,3 відсотка дільниць, із них 51,4 відсотка учасників підтримали зміни, 48,6 відсотка висловилися проти. Таким чином, фактично результат референдуму вже очевидний: для схвалення змін потрібна проста більшість голосів учасників.

На референдумі голосували щодо затвердження змін до Конституції, що мають на меті значно розширити повноваження президента і перетворити державу на президентську за формою урядування з нинішньої парламентської, що стало б найглибшою конституційною зміною від самого створення сучасної Турецької Республіки 1923 року.

У разі практично певного затвердження цих результатів чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган також отримає право з 2019 року ще двічі балотуватися на президентську посаду на наступні десять років, до 2029-го, бо його дотеперішнє президентство вже не буде рахуватися в обмеження у два терміни на посаді.

Зміни передбачають, що президент із нині переважного символічного голови держави перетворюється на потужного діяча, що має також сам створювати і очолювати уряд (посаду прем’єр-міністра пропоновано скасувати). До президента також мають перейти деякі нинішні повноваження уряду. Він також не буде змушений припиняти своє партійне членство, як то є нині.

Загалом 18 пунктів конституційних змін були винесені на голосування єдиним пакетом, що передбачало вибір відповіді «Так» чи «Ні» на запитання про схвалення цих змін.

Зміни мають набути чинності з часу обрання нових парламенту і президента в листопаді 2019 року, якщо чинний парламент не ухвалить провести позачергові вибори раніше.

Представники влади і владної Партії справедливості і розвитку заявляли, що зміни і запровадження сильного президентства мають забезпечити країні стабільність і розквіт і необхідні після минулорічної спроби перевороту і в час посилення нападів курдських сепаратистів і терактів інших екстремістських сил та за умов напливу біженців із сусідньої Сирії.

Більшість опозиційних партій була проти.

Критики заявляли, що їхні голоси проти змін нерідко придушувалися, в першу чергу тим, що їм не давали слова в державних, підконтрольних державі і провладних засобах інформації й іншими способами перешкоджали доносити свою позицію. Вони називали пропоновану нову систему влади «виборною диктатурою», в якій по суті не буде розподілу повноважень між гілками влади, бо вона залишить парламент без реальної законодавчої влади і без можливості дієво вимагати відповідальності президента в разі зловживань із його боку.

Схожі застереження висловлювали в Раді Європи, де також висловили сумнів, чи нові зміни не зруйнують принципу розподілу повноважень між гілками влади, систему стримувань і противаг між ними і незалежність судової системи, що, як наголосили в Раді Європи, є «передумовою для демократичного суспільства».

Міжнародні правозахисники називали пропоновані зміни велетенською загрозою для прав людини, принципу верховенства права і демократичного майбутнього Туреччини загалом, бо, за їхніми словами, ці зміни передбачають зосередження в руках Ердогана «необмеженої й безконтрольної влади».

А в Організації з безпеки і співпраці в Європі звернули увагу, що кампанія і саме голосування відбулися за умов чинного надзвичайного стану, що діє в Туреччині з часу невдалого перевороту в липні 2016 року і значно обмежив засадничі свободи людини.
…

У Німеччині закликали спокійно ставитися до результатів референдуму в Туреччині про конституційні зміни.

Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель заявив, що тепер важливо зберігати «холодну голову» у ставленні до Анкари.

У короткій заяві з приводу референдуму, що мав на меті розширити повноваження президента Туреччини, Ґабріель назвав доброю річчю принаймні те, що гостра передреферендумна кампанія завершилася.

Керівник апарату канцлера Німеччини Петер Альтмаєр, зі свого боку, звернув увагу на дуже малу перевагу прихильників змін у Туреччині за результатами референдуму, який, за його словами, свідчить про «жваві політичні дебати» в цій країні.

Він наголосив, що треба дочекатися офіційного затвердження результатів референдуму, а також оцінки його проведення міжнародними спостерігачами.

У Туреччині влада країни вже привітала своїх прихильників із перемогою, опозиція заявила, що оскаржить результати на значній частині дільниць.

За даними підрахунку голосів учасників референдуму з 99,3 відсотка дільниць, із них 51,4 відсотка учасників підтримали зміни, 48,6 відсотка висловилися проти. Таким чином, фактично результат референдуму вже очевидний: для схвалення змін потрібна проста більшість голосів учасників.

На референдумі голосували щодо затвердження змін до Конституції, що мають на меті значно розширити повноваження президента і перетворити державу на президентську за формою урядування з нинішньої парламентської, що стало б найглибшою конституційною зміною від самого створення сучасної Турецької Республіки 1923 року.

У разі практично певного затвердження цих результатів чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган також отримає право з 2019 року ще двічі балотуватися на президентську посаду на наступні десять років, до 2029-го, бо його дотеперішнє президентство вже не буде рахуватися в обмеження у два терміни на посаді.

Зміни передбачають, що президент із нині переважного символічного голови держави перетворюється на потужного діяча, що має також сам створювати і очолювати уряд (посаду прем’єр-міністра пропоновано скасувати). До президента також мають перейти деякі нинішні повноваження уряду. Він також не буде змушений припиняти своє партійне членство, як то є нині.

Загалом 18 пунктів конституційних змін були винесені на голосування єдиним пакетом, що передбачало вибір відповіді «Так» чи «Ні» на запитання про схвалення цих змін.

Зміни мають набути чинності з часу обрання нових парламенту і президента в листопаді 2019 року, якщо чинний парламент не ухвалить провести позачергові вибори раніше.

Представники влади і владної Партії справедливості і розвитку заявляли, що зміни і запровадження сильного президентства мають забезпечити країні стабільність і розквіт і необхідні після минулорічної спроби перевороту і в час посилення нападів курдських сепаратистів і терактів інших екстремістських сил та за умов напливу біженців із сусідньої Сирії.

Більшість опозиційних партій була проти.

Критики заявляли, що їхні голоси проти змін нерідко придушувалися, в першу чергу тим, що їм не давали слова в державних, підконтрольних державі і провладних засобах інформації й іншими способами перешкоджали доносити свою позицію. Вони називали пропоновану нову систему влади «виборною диктатурою», в якій по суті не буде розподілу повноважень між гілками влади, бо вона залишить парламент без реальної законодавчої влади і без можливості дієво вимагати відповідальності президента в разі зловживань із його боку.

Схожі застереження висловлювали в Раді Європи, де також висловили сумнів, чи нові зміни не зруйнують принципу розподілу повноважень між гілками влади, систему стримувань і противаг між ними і незалежність судової системи, що, як наголосили в Раді Європи, є «передумовою для демократичного суспільства».

Міжнародні правозахисники називали пропоновані зміни велетенською загрозою для прав людини, принципу верховенства права і демократичного майбутнього Туреччини загалом, бо, за їхніми словами, ці зміни передбачають зосередження в руках Ердогана «необмеженої й безконтрольної влади».

А в Організації з безпеки і співпраці в Європі звернули увагу, що кампанія і саме голосування відбулися за умов чинного надзвичайного стану, що діє в Туреччині з часу невдалого перевороту в липні 2016 року і значно обмежив засадничі свободи людини.

Передреферендумна кампанія викликали гострі дипломатичні суперечки між Туреччиною, з одного боку, і Німеччиною і ще низкою європейських країн, із іншого, після того, як у цих країнах місцеві органи влади забороняли турецьким політикам вести агітаційну кампанію на підтримку голосування за зміни серед громадян Туреччини, що живуть у цих країнах.
…

У Туреччині чільні керівники країни, які агітували голосувати за конституційні зміни, що відбулися в неділю, заявили про свою перемогу за ще не офіційними, але майже повними результатами підрахунку голосів.

Прем’єр-міністр Біналі Йилдирим, виступаючи на мітингу прихильників влади у столиці Анкарі, назвав позитивний для влади результат референдуму «найкращою відповіддю» призвідникам минулорічної спроби перевороту, курдським бойовикам-сепаратистам, а також усім іноземним силам, ворожим до Туреччини. За його словами, цей результат відкриває «нову сторінку в демократичній історії» країни.

Перед цим адміністрація президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана повідомила, що голова держави зателефонував прем’єр-міністрові і ще кільком чільним посадовцям і привітав їх із перемогою владної пропозиції.

Тим часом опозиція наголошує, що про результат референдуму не можна говорити, доки не завершиться розгляд планованих оскаржень.

Провідна опозиційна Республіканська народна партія заявила, що оскаржить дані з 37 відсотків дільниць для голосування. Як заявив заступник голови партії Ердаль Аксюнґер, число таких оскаржуваних результатів може зрости до 60 відсотків дільниць. За його словами, партія виявила близько 2,5 відсотків сумнівних голосів.

Так само до двох третин голосів планує оскаржити інша опозиційна сила, прокурдська Народно-демократична партія. У партійному твітері мовиться, що, за даними цієї партії, «маніпуляції склали від 3 до 4 відсотків».

Причиною стала зміна останньої хвилі правил підрахунку голосів, за якою бюлетені без штампа дільничної виборчої комісії треба все одно вважати чинними, якщо не було прямих доказів їхнього внесення на дільницю ззовні.

Наразі пораховано голоси учасників референдуму з 99 відсотків дільниць, і з них 51,3 відсотка учасників підтримали зміни, 48,7 відсотка висловилися проти. Таким чином, фактично результат референдуму вже очевидний: для схвалення змін потрібна проста більшість голосів учасників.

Явка на референдум, за даними на цей час, склала понад 84 відсотки, повідомили виборчі посадовці.

На референдумі голосували щодо затвердження змін до Конституції, що мають на меті значно розширити повноваження президента і перетворити державу на президентську за формою урядування з нинішньої парламентської, що стало б найглибшою конституційною зміною від самого створення сучасної Турецької Республіки 1923 року.

У разі практично певного затвердження цих результатів чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган також отримає право з 2019 року ще двічі балотуватися на президентську посаду на наступні десять років, до 2029-го, бо його дотеперішнє президентство вже не буде рахуватися в обмеження у два терміни на посаді.

Зміни передбачають, що президент із нині переважного символічного голови держави перетворюється на потужного діяча, що має також сам створювати і очолювати уряд (посаду прем’єр-міністра пропоновано скасувати). До президента також мають перейти деякі нинішні повноваження уряду. Він також не буде змушений припиняти своє партійне членство, як то є нині.

Загалом 18 пунктів конституційних змін були винесені на голосування єдиним пакетом, що передбачало вибір відповіді «Так» чи «Ні» на запитання про схвалення цих змін.

Зміни мають набути чинності з часу обрання нових парламенту і президента в листопаді 2019 року, якщо чинний парламент не ухвалить провести позачергові вибори раніше.

Представники влади і владної Партії справедливості і розвитку заявляли, що зміни і запровадження сильного президентства мають забезпечити країні стабільність і розквіт і необхідні після минулорічної спроби перевороту і в час посилення нападів курдських сепаратистів і терактів інших екстремістських сил та за умов напливу біженців із сусідньої Сирії.

Більшість опозиційних партій була проти.

Критики заявляли, що їхні голоси проти змін нерідко придушувалися, в першу чергу тим, що їм не давали слова в державних, підконтрольних державі і провладних засобах інформації й іншими способами перешкоджали доносити свою позицію. Вони називали пропоновану нову систему влади «виборною диктатурою», в якій по суті не буде розподілу повноважень між гілками влади, бо вона залишить парламент без реальної законодавчої влади і без можливості дієво вимагати відповідальності президента в разі зловживань із його боку.

Схожі застереження висловлювали в Раді Європи, де також висловили сумнів, чи нові зміни не зруйнують принципу розподілу повноважень між гілками влади, систему стримувань і противаг між ними і незалежність судової системи, що, як наголосили в Раді Європи, є «передумовою для демократичного суспільства».

Міжнародні правозахисники називали пропоновані зміни велетенською загрозою для прав людини, принципу верховенства права і демократичного майбутнього Туреччини загалом, бо, за їхніми словами, ці зміни передбачають зосередження в руках Ердогана «необмеженої й безконтрольної влади».

А в Організації з безпеки і співпраці в Європі звернули увагу, що кампанія і саме голосування відбулися за умов чинного надзвичайного стану, що діє в Туреччині з часу невдалого перевороту в липні 2016 року і значно обмежив засадничі свободи людини.
…

Християни відзначають Великдень, свято на честь воскресіння Ісуса Христа. У цьому році дата свята збігається у християн західного і східного обрядів.

До великодніх богослужінь до християнських храмів із Єрусалима доправили Благодатний вогонь, який зійшов у суботу в храмі Гробу Господнього в Єрусалимі. У ніч на неділю християни східного обряду проводили хресні ходи.

У Ватикані, в базиліці святого Петра, папа Римський Франциск відправляє урочисту месу, а опівдні звернеться з традиційним посланням Urbi et Orbi ( «Місту і світу»).
…

У Туреччині 16 квітня відбувається референдум, учасники якого вирішують, чи треба змінювати конституцію країни задля створення президентської форми правління. У разі схвалення це дасть чинному президенту Реджепу Тайїпу Ердогану додаткові повноваження і дозволить йому залишитися при владі ще більш якна 10 років.

Пропоновані 18 поправок у разі схвалення послаблять парламент Туреччини, ліквідують посаду прем’єр-міністра і дадуть президентові більше контролю над судовою гілкою влади. Для схвалення змін потрібна проста більшість учасників референдуму.

У Туреччині право голосу мають близько 55 мільйонів людей. Турецькі виборці за кордоном уже проголосували на референдумі.

Імовірна перемога Ердогана може спричинити прямий розрив і так уже напружених відносин між Туреччиною та Євросоюзом. 
…

Зокрема, на Приморському напрямку в районі Мар’їнки бойовики застосували міномети калібрів 120 та 82 міліметри, гранатомети і великокаліберні кулемети – штаб АТО
…

Кандидат у президенти Франції Еммануель Макрон заявив, що після перемоги на виборах він змусить президента Росії Володимира Путіна до діалогу з врегулювання конфліктів у Сирії та в Україні. Про це колишній міністр економіки Франції заявив в інтерв’ю журналу Jeune Afrique.

Макрон наголосив, що сьогодні немає жодних підстав дозволяти Росії порушувати норми міжнародного права, і в разі своєї перемоги дав би Путіну чітко зрозуміти, що він готовий відновити діалог із вимогою врегулювати конфлікти в Сирії та в Україні.

Макрон додав, що неодмінно доб’ється поваги від Путіна, оскільки його із Москвою нічого не зв’язує.

«Якщо Росія буде виконувати свої зобов’язання, тоді ми поступово будемо скасовувати європейські санкції, і спільно з Німеччиною будемо налагоджувати політичне партнерство з Євросоюзом», – сказав Еммануель Макрон.

Раніше Макрон заявляв, що Франції не слід зближуватися з Росією, і вона потребує незалежності та співпраці з США і європейськими партнерами.

За даними соціологічних досліджень, Еммануель Макрон лідирує у президентських перегонах. Перший тур виборів у Франції відбудеться 23 квітня.
…